тваринка
ТВАРИНКА, и, ж. Зменш.-пестл. до тварина. - Вони [оленятка] народилися в пургу, - промовив Юра, роздивляючись маленьких тваринок (Багмут. Щасл. день.., 1959, 250); Тяжко боролися за життя Данищуки в першу зиму. Якби не білі зайчики й білки - загинули б з голоду. Оті дрібні тваринки вирятували їх (Ірчан, II, 1958, 187).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | тваринка | тваринки |
Родовий | тваринки | тваринок |
Давальний | тваринці | тваринкам |
Знахідний | тваринку | тваринок |
Орудний | тваринкою | тваринками |
Місцевий | на/у тваринці | на/у тваринках |
Кличний | тваринко | тваринки |