тимпан
ТИМПАН1, а, ч. Стародавній ударний музичний інструмент; вид литавр. Настане час, і з тим новим псаломом [псалмом] Ми підемо по стогнах городів І воздамо з тимпанами та дзвоном Хвалу йому, заступнику рабів (Стар., Вибр., 1959, 37); * У порівн. Сито, мов тимпан, зняла над головою - І поміж птицями танечною ходою Побігла (Міцк., П. Тадеуш, перекл. Рильського, 1949, 157).
ТИМПАН2, а, ч., архт. Трикутне поле фронтону з живописними або скульптурними оздобами.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | тимпан | тимпани |
Родовий | тимпана | тимпанів |
Давальний | тимпанові, тимпану | тимпанам |
Знахідний | тимпан | тимпани |
Орудний | тимпаном | тимпанами |
Місцевий | на/у тимпані | на/у тимпанах |
Кличний | тимпане | тимпани |