толочитися
ТОЛОЧИТИСЯ, лочуся, лочишся, недок., рідко . 1. Вести бродяче життя; блукати по світу.* Образно. Села здебільшого були поруйновані; тут, по цих місцях, вже три роки толочилася війна (Смолич, Мир.., 1958, 363).
2. Пас. до толочити. Про великий трагічний відхід наших армій з України буде написано багато томів історичних книг.. Як горіло жито, куди око гляне, і толочилося людьми, машинами і мільйонами бездомних коней і корів (Довж., III, 1960, 53); Жаркі бої Гули над Ворсклою по полю: «За волю-волю - Нашу долю!» І толочились пирії (Воронько, Три покоління, 1950, 69).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | толочуся | толочимося |
2 особа | толочишся | толочитеся |
3 особа | толочиться | толочаться |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | толочитимуся | толочитимемося |
2 особа | толочитимешся | толочитиметеся |
3 особа | толочитиметься | толочитимуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | толочився | толочилися |
Жіночий рід | толочилася | |
Середній рід | толочилося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | толочімося | |
2 особа | толочись | толочіться |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | толочачись | |
Минулий час | толочившись |