трава
ТРАВА, и, ж . 1. Рослина з однорічними зеленими м'якими пагінцями, які не дерев'яніють. Іду шляхом; сонце сяє, Вітер з травами говоре; Перед мною і за мною Степ колишеться, як море (Щог., Поезії, 1958, 106); Повідає [прадід] Данилкові казки й приказки, як зветься кожна трава і яка квітка на яку користь (Ю. Янов., II, 1958, 186); Я візьму той рушник, простелю, наче долю, В тихім шелесті трав, в щебетанні дібров (Мал., Серце.., 1959, 110); Багаторічні та однорічні трави; Стебло трави; // збірн. Над річкою, в чистім полі, Могила чорніє; Де кров текла козацькая, Трава зеленіє (Шевч., І, 1963, 45); На лугах іще трава не кошена, У полях красуються жита (Воронько, Тепло.., 1959, 150); // Уживається в складі наукових і народних назв таких рослин. Не сон-трава на могилі Вночі процвітає, То дівчина заручена Калину сажає (Шевч., І, 1951, 386); - Але спогадайте про неньку свою, Про вічне над нею закляття: Коли вже останніх синів похова, Похилиться з туги і тирса-трава! (Стар., Поет. тв., 1958, 206); Жовтий-прежовтий метелик мов дражнився: сяде на буркун-траву й гойдається, а коли до нього підійдеш - летить собі геть (Ю. Янов., І, 1954, 104); Трохи вище, на схилі, починався вже ліс, де у тіняві з-під крайніх кущів виглядала трава-копитняк (Мур., Бук. повість, 1959, 305); Морська трава; Суданська трава; Шовкова трава; // Зелений покрив землі з таких рослин. Обідали добрі молодці на траві (П. Куліш, Вибр., 1969, 147); Літом крутили [кіно] прямо надворі, в садку. Глядачі розлягалися прямісінько на траві (Тют., Вир, 1964, 40); // перен. Про кого-небудь скромного, нічим не помітного, про щось незначне, скороминуще. - Ще, може, коли-небудь і нас хто згадає... - Таких, як ми, не згадують, - пробубонів Корній.. - Ми - трава (Гончар, Тронка, 1963, 56); Чи хоче, не хоче, - старе істліва. Лиш Правда є вічна, а то все трава (Тич., II, 1957, 222).
Лікувальні (лікарські, цілющі і т. ін. ) трави - рослини, які мають лікувальні, цілющі властивості. Старий лікар сушив на плиті якісь лікувальні трави (Грим., Син.., 1950, 113); Повітовим лікарям ніяких асигнувань у ті часи не відпускалось, і їм нерідко доводилося обмежуватись застосуванням лікарських трав, збираних по лісах і балках (Матеріали.. охор. здоров'я.., 1957, 25); Дружинами, загонами, - Ой, скільки справ! - Збираєм цілі тонни ми Цілющих трав (Нех., Ми живемо.., 1960, 92).
@ Зрошувати (зросити) [власною (своєю)] кров'ю трави див. зрошувати; Кістки травою поросли (поростуть) див. поростати; Нижче трави ходити; Нижчий [від] трави, тихіший (тихший) [від] води; Тихіший (тихший) [від] води, нижчий [від] трави - про того, хто поводиться дуже скромно, виявляє покірність, є тихим, непомітним. Тверезий - він був тихший води, нижчий трави (Мирний, III, 1954, 87); Присмирів відтоді Віктор. Став тихіший від води, нижчий від трави (Речм., Твій побратим, 1962, 9); - Якби тебе чоловік бив, або знущався з тебе.., а то ж він перед тобою нижче трави ходить! (Л. Янов., І, 1959, 183); Порости травою - давно перестати жити, загинути, лежати в могилі. - Нема Кирдяги. - А Прокопович? - І Прокоповича, і Череватого, і Нареченого, і Демида.. Погуляли, хай царствують... - Поросли травою (Довж., І, 1958, 265); Стежка (доріжка і т. ін. ) поросла травою див. поростати; Хоч трава не рости - цілком байдуже. [Коваленко:] Завзятий конюх у тебе, Іване Петровичу. Шкода тільки, що він лише за свій колгосп думає, а далі хоч трава не рости! (Мам., Тв., 1962, 483); Як виросте трава на помості - ніколи. - Не вбивайсь, паніматко, - каже тоді Петро, - може, ще все гаразд буде.. Кирило, може, хутко й вернеться. - Як виросте трава на помості, - шепче сама собі сестра Кирилова (П. Куліш, Вибр., 1969, 137); Як трава - несмачний (про їжу). - Погана у тебе й яєшня! Як трава! Мов я віл, що ти мене травою годуєш! (Мирний, І, 1954, 297).
2. перев. мн., розм. Настій, відвар і т. ін. з лікарських рослин або самі ці рослини, що їх застосовують як ліки. Які села прохожала [проходила] - Болящих питала, І травами напувала І всім помагала (Шевч., І, 1951, 537); - Вони, як могли, лікували його [пораненого], прикладали до рани різні трави (Д. Бедзик, Дніпро.., 1951, 11).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | трава | трави |
Родовий | трави | трав |
Давальний | траві | травам |
Знахідний | траву | трави |
Орудний | травою | травами |
Місцевий | на/у траві | на/у травах |
Кличний | траво | трави |
травити
ТРАВИТИ1, травлю, травиш, недок., перех., спец. Обробляти поверхню металу, скла тощо розчином кислот або іншими спеціальними сполуками. В цеху, де травили дріт, він домігся, щоб зробили вентиляцію (Бойч., Молодість, 1949, 320); // Витравлювати (у 4 знач.).
ТРАВИТИ2, травлю, травиш, недок., перех. Засвоювати в процесі травлення; перетравлювати. Нічого її не болить, їсть добре, спить добре, травить добре, а все-таки чує в кождій хвилі, що нерви її «страшно напружені» (Фр., II, 1950, 375); Він травить їжу, бо цього вимагає шлунок і занадто запопадлива мати (Кач., II, 1958, 297); * Образно. Іскія у спокої травила свою вечерю (Коцюб., II, 1955, 296).
ТРАВИТИ3, травлю, травиш, недок., перех., мор. Потроху відпускати, послаблюючи натягання канату, снасті тощо. Доки травили причалок, доки спускали сходні,.. ми мали досить часу, щоб спокійно дійти до берега (Кулик, Записки консула, 1958, 79).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | травлю | травимо |
2 особа | травиш | травите |
3 особа | травить | травлять |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | травитиму | травитимемо |
2 особа | травитимеш | травитимете |
3 особа | травитиме | травитимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | травив | травили |
Жіночий рід | травила | |
Середній рід | травило | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | травмо | |
2 особа | трав | травте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | травлячи | |
Минулий час | травивши |