туго
ТУГО. 1. Присл. до тугий. Мотузки були напнуті туго, немов струни (Смолич, II, 1958, 42); Хвилю стояв він такий напнений, мов туго натягнений лук; відтак ревнув крисаню кріпко на голову, шепотом швидко щось проговорив до Марусі і в два скоки щез між смереками (Хотк., II, 1966, 53); Вітер туго напинає білі вітрила (Тулуб, Людолови, II, 1957, 4); Черниш здалека впізнав на підводі Шовкуна з автоматом за плечем. У руках Шовкун тримав туго напнуті віжки (Гончар, III, 1959, 233); В кайдани туго окують, В село на зрище приведуть, І на хресті отім без ката І без царя вас, біснуватих, Розпнуть, розірвуть, рознесуть (Шевч., II, 1963, 379); Сардак [у парубка] був так туго натягнений на кожух, що на плечах морщився (Март., Тв., 1954, 435); Сергій, туго перетягнутий брезентовим пасочком, задавакувато викручувався на одному каблуку (Тют., Вир, 1964, 341); Під стіною канцелярії стояла шафа, туго напхана папками (Сміл., Сашко, 1954, 206); - Ідіть у хату: я вже сама закручу завертку, бо вона в нас так туго ходить (Мирний, І, 1949, 271); Струмочки молока туго б'ють у кленове дзвінке денце, підіймаються рожевим шумовинням (Стельмах, І, 1962, 156); Туго росла дитина, а все ж підростала, і не стямилась [мати] навіть, як довелося шить їй штани (Коцюб., II, 1955, 306); А земля родила туго - Та й те йшло до панської пельки (Еллан, І, 1958, 99); Цілий тиждень по тому Яшко робив клітку. Схуд, ночами спав тривожно. А робота туго йшла: ножа не було (Головко, І, 1957, 130).
2. у знач. присудк. сл. Важко (про труднощі в чомусь, нестатки і т. ін.). Ростом я, знаєте, нижчий за мого першого номера, то на глибоких місцях мені доводилося зовсім туго (Гончар, Південь, 1951, 6).
туга
ТУГА, и, ж. Почуття глибокого жалю; важкий настрій, переживання, спричинені якимсь горем, невдачею і т. ін.; журба, сум. Засумував же тяжко наш Осауленко.., занудив світом несказанно. З лиця спав, аж почорнів од великої туги (П. Куліш, Вибр., 1969, 269); Тяжка, пекуча туга облягла її серце, важкі думки обсіли голову (Мирний, III, 1954, 14); Журавлі тяглися на південь довгими ключами, і їх журливий гаркавий крик віддався в серці поета безмежною тугою (Тулуб, В степу.., 1964, 160); Смерть Леніна викликала невимовну тугу по всій землі нашій радянській, а серед трудящих - і за кордоном (Тич., III, 1957, 139); // за ким - чим, по кому - чому. Це почуття, викликане відсутністю кого-, чого-небудь, хто (що) знаходиться десь далеко. Безліч не спала ночей мати у тузі за сином (Тер., Правда, 1952, 175); Говорили зразу, що він [тато] убив себе з туги по мамі (Фр., III, 1950, 97); Такий плач, сповнений любові до рідного краю і туги по ньому, міг вирватися з грудей людини, яка сама зазнала всю гіркоту і тягар турецької неволі (Рильський, IX, 1962, 232); // Журливий вираз (обличчя, очей і т. ін.). Знати по очах було, що плакав чоловік, ще й зараз туга стояла в очах (Головко, II, 1957, 323); Чернишеві хотілося багато чого сказати цій дівчині-вдові.. з очима, повними туги (Гончар, ІІІ, 1959, 217); Григір відвів убік налиті тугою очі (Тют., Вир, 1964, 135).
@ Вдаватися (вдатися) в тугу - впадати в стан глибокого жалю, дуже сумувати, журитися. - Ой, не тужи, моя мила, В тугу не вдавайся, За півшести неділеньки Мене сподівайся (Укр.. думи.., 1955, 152); Відводити (відвести) тугу [від серця] див. відводити; Душа (серце) обгортається (обгорнулася і т. ін. ) тугою див. обгортатися; Не сходить туга з серця див. сходити; Обгортати (обгорнути) душу (серце і т. ін. ) тугою див. обгортати; Розважати (розважувати, розважити) тугу див. розважати; Темна туга див. темний; Туга душу (серце) обгортає (обгорнула) див. обгортати; Туга на серці див. серце; Туга розпирає груди (душу, серце і т. ін. ) див. розпирати.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | туга | туги |
Родовий | туги | туг |
Давальний | тузі | тугам |
Знахідний | тугу | туги |
Орудний | тугою | тугами |
Місцевий | на/у тузі | на/у тугах |
Кличний | туго | туги |
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | туга | туги |
Родовий | туги | туг |
Давальний | тузі | тугам |
Знахідний | тугу | туги |
Орудний | тугою | тугами |
Місцевий | на/у тузі | на/у тугах |
Кличний | туго | туги |