тьохкання
ТЬОХКАННЯ, я, с. Дія за знач. тьохкати 1 і звуки, утворювані цією дією. Лагідне сяяння місяця, тихі розмови, радісні мовчанки під дзвінке тьохкання соловейка.., - все це промайнуло в одну мить в її запаленому мозку (Стар., Облога.., 1961, 61); Тьохкання так напливало й хлюпало з усіх боків, що хлопцеві здавалося, буцім у кожному кущі калини сидить соловей (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 334); З левади донеслося буйне соловейкове тьохкання (Речм., Весн. грози, 1961, 199).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | тьохкання | тьохкання |
Родовий | тьохкання | тьохкань |
Давальний | тьохканню | тьохканням |
Знахідний | тьохкання | тьохкання |
Орудний | тьохканням | тьохканнями |
Місцевий | на/у тьохканні | на/у тьохканнях |
Кличний | тьохкання | тьохкання |