увертатися
УВЕРТАТИСЯ1 (ВВЕРТАТИСЯ), аюся, аєшся, недок., УВЕРНУТИСЯ (ВВЕРНУТИСЯ), увернуся, увернешся, док., розм. Швидким рухом звертати, відхилятися вбік, уникаючи удару, поштовху і т. ін. Вона ухопила п'ять карт і націлилася вдарити. Григорій Петрович увернувся. - Цур! не увертатися! - Боляче ж! - замолився він (Мирний, III, 1954, 195); Єгор простягнув був руки, щоб обійняти молодицю, та вона ловко увернулася (Шиян, Баланда, 1957, 9).
УВЕРТАТИСЯ2 (ВВЕРТАТИСЯ), аюся, аєшся, недок., УВЕРНУТИСЯ (ВВЕРНУТИСЯ), увернуся, увернешся, док., діал. Управлятися (з роботою). Маруся була така робоча, що встигала увернутися за двох (Н.-Лев., III, 1956, 175).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | увертаюся | увертаємося |
2 особа | увертаєшся | увертаєтеся |
3 особа | увертається | увертаються |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | увертатимуся | увертатимемося |
2 особа | увертатимешся | увертатиметеся |
3 особа | увертатиметься | увертатимуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | увертався | уверталися |
Жіночий рід | уверталася | |
Середній рід | уверталося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | увертаймося | |
2 особа | увертайся | увертайтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | увертаючись | |
Минулий час | увертавшись |