угорнутий
УГОРНУТИЙ (ВГОРНУТИЙ), УГОРНЕНИЙ (ВГОРНЕНИЙ), а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до угорнути. Було чотири копійки, лежали аж у кутку на полиці в папірчик угорнуті (Тесл., З книги життя, 1949, 173); Пишні квіти, вгорнуті в газету, Мати притискала до грудей (Шпорта, Ти в серці.., 1954, 145); Димком зеленим вгорнуті, дерева Звелись в полях, як ватри запашні (Бажан, Вибр., 1940, 94).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | угорнутий | угорнута | угорнуте | угорнуті |
Родовий | угорнутого | угорнутої | угорнутого | угорнутих |
Давальний | угорнутому | угорнутій | угорнутому | угорнутим |
Знахідний | угорнутий, угорнутого | угорнуту | угорнуте | угорнуті, угорнутих |
Орудний | угорнутим | угорнутою | угорнутим | угорнутими |
Місцевий | на/у угорнутому, угорнутім | на/у угорнутій | на/у угорнутому, угорнутім | на/у угорнутих |