украдений
УКРАДЕНИЙ (ВКРАДЕНИЙ), а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до украсти. За кражу, за войну, за кров, Щоб братню кров пролити, просять І потім в дар тобі [Христу] приносять З пожару вкрадений покров!! (Шевч., І, 1963, 327); Уявляється йому, як вони з Марком ідуть з роботи і їдять кавуна, вкраденого на баштані (Тют., Вир, 1964, 283); Сховав [злодій] украдену річ у безпечне місце, а сам нахабно домагається, щоб перетрусили йому кишені (Вільде, Сестри.., 1958, 564); * Образно. На клаптиках паперу завжди в короткі вкрадені хвилинки щось малював Тарас (Ів., Тарас. шляхи, 1954, 67); // украдено, безос. присудк. сл. - Не кричи, Василю, - каже Петро, - а буди козаків: украдено Череванівну з покоїв! (П. Куліш, Вибр., 1969, 102); - Ой, лишечко, біда, - коня вкрадено (Коцюб., І, 1955, 303).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | украдений | украдена | украдене | украдені |
Родовий | украденого | украденої | украденого | украдених |
Давальний | украденому | украденій | украденому | украденим |
Знахідний | украдений, украденого | украдену | украдене | украдені, украдених |
Орудний | украденим | украденою | украденим | украденими |
Місцевий | на/у украденому, украденім | на/у украденій | на/у украденому, украденім | на/у украдених |