упарюватися
УПАРЮВАТИСЯ (ВПАРЮВАТИСЯ), ююся, юєшся, недок., рідко, УПАРИТИСЯ (ВПАРИТИСЯ), рюся, ришся, док . 1. Розм'якшуватися, доходити до готовності під дією пари, окропу (перев. про страву).
2. розм. Покриватися потом від тяжкої роботи, надмірного напруження, спеки і т. ін. - Геть-чисто впарився, сину, - жалівся він Цигулі. -- Коли ж мало не всю худобу звели (Головко, II, 1957, 331); Найдьонов упарився. Важкий кулемет, важкі з водою чоботи і такий навальний біг (Ле, Мої листи, 1945, 143); - Ти б, Степане, свитку зняв, бо пече немилосердно, упаришся. Піт градом котиться... (Кочура, Зол. грамота, 1960, 213).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | упарююся | упарюємося |
2 особа | упарюєшся | упарюєтеся |
3 особа | упарюється | упарюються |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | упарюватимуся | упарюватимемося |
2 особа | упарюватимешся | упарюватиметеся |
3 особа | упарюватиметься | упарюватимуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | упарювався | упарювалися |
Жіночий рід | упарювалася | |
Середній рід | упарювалося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | упарюймося | |
2 особа | упарюйся | упарюйтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | упарюючись | |
Минулий час | упарювавшись |