упоряджати
УПОРЯДЖАТИ (ВПОРЯДЖАТИ), аю, аєш, недок., УПОРЯДИТИ (ВПОРЯДИТИ), джу, диш, док., перех . 1. Давати лад чому-небудь, забезпечувати всім необхідним. Усе своє життя княгиня Ольга упоряджала Русь, дбала, щоб була вона ціла й несхитна (Скл., Святослав, 1959, 54); // Прибирати, готувати що-небудь. Ви.. слізно благаєте нову господарку швидше вирядити за яким-небудь приводом своїх давніх мешканців двох кімнат та впорядити їх задля нового (Л. Янов., І, 1959, 432).
2. Влаштовувати, організовувати що-небудь. Енея веде [Дидона] до палацу, Упоряджає офіри безсмертним богам одночасно (Зеров, Вибр., 1966, 239); Другий рік уже, як міська інтелігенція лагодиться впорядити спектакль (Вас., І, 1959, 345).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | упоряджаю | упоряджаємо |
2 особа | упоряджаєш | упоряджаєте |
3 особа | упоряджає | упоряджають |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | упоряджатиму | упоряджатимемо |
2 особа | упоряджатимеш | упоряджатимете |
3 особа | упоряджатиме | упоряджатимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | упоряджав | упоряджали |
Жіночий рід | упоряджала | |
Середній рід | упоряджало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | упоряджаймо | |
2 особа | упоряджай | упоряджайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | упоряджаючи | |
Минулий час | упоряджавши |