усікати
УСІКАТИ, аю, аєш, недок., УСІКТИ, ічу, ічеш, док., перех., заст. Ударом гострого знаряддя чи холодної зброї відокремлювати частину від цілого; відрубувати; // із сл. голова. Карати смертю, відрубуючи голову. - Панове громадо, усічіть мені голову на порозі, як гадині сорокатій, коли б я громаду зрадив (Март., Тв., 1954, 178).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | усікаю | усікаємо |
2 особа | усікаєш | усікаєте |
3 особа | усікає | усікають |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | усікатиму | усікатимемо |
2 особа | усікатимеш | усікатимете |
3 особа | усікатиме | усікатимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | усікав | усікали |
Жіночий рід | усікала | |
Середній рід | усікало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | усікаймо | |
2 особа | усікай | усікайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | усікаючи | |
Минулий час | усікавши |