утоптаний
УТОПТАНИЙ1 (ВТОПТАНИЙ), а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до утоптати1. Корній натиснув на лопату. Суха, втоптана та прибита ногами й колесами земля була тверда (Гр., І, 1963, 417); Проти кузні - добре утоптаний майданчик (Кол., Терен.., 1959, 18); Ясно-жовта земля здаля вирізнялася на чистому, ще не втоптаному снігу (Полт., Дит. Гоголя, 1954, 159); Любов до вітчизни починається з любові до берізки біля рідної хати, до стежки на городі, втоптаної дитячими ногами (Рильський, Веч. розмови, 1964, 148); Чому ж до нього втоптані стежини? Людські серця курган цей вабить чим? (Гонч., Вибр., 1959, 243).
◇ Утоптаний шлях - легкий, звичний життєвий шлях. Не йди утоптаним шляхом, Віддай життя на вищі цілі (Граб., І, 1959, 557).
2. у знач. прикм., перен., рідко. Те саме, що натоптаний 2. Федір Прохорович - середній на зріст, втоптаний, крижастий, з свіжими і рум'яними, як у дівчини, щоками (Д. Бедзик, Плем'я.., 1958, 24).
УТОПТАНИЙ2 див. втоптаний1.
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | утоптаний | утоптана | утоптане | утоптані |
Родовий | утоптаного | утоптаної | утоптаного | утоптаних |
Давальний | утоптаному | утоптаній | утоптаному | утоптаним |
Знахідний | утоптаний, утоптаного | утоптану | утоптане | утоптані, утоптаних |
Орудний | утоптаним | утоптаною | утоптаним | утоптаними |
Місцевий | на/у утоптаному, утоптанім | на/у утоптаній | на/у утоптаному, утоптанім | на/у утоптаних |