фонотека
ФОНОТЕКА, и, ж. 1. Систематизоване зібрання фонограм. У наш час ведеться серйозне вивчення біологічної акустики моря. «Голоси» багатьох мешканців його вдалося записати на магнітну стрічку, з них створено цілу фонотеку (Наука.., 10, 1962, 40).
2. Приміщення, де зберігають фонограми.
3. Заклад або відділ установи, що збирає, зберігає й видає фонограми в тимчасове користування.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | фонотека | фонотеки |
Родовий | фонотеки | фонотек |
Давальний | фонотеці | фонотекам |
Знахідний | фонотеку | фонотеки |
Орудний | фонотекою | фонотеками |
Місцевий | на/у фонотеці | на/у фонотеках |
Кличний | фонотеко | фонотеки |