халупка
ХАЛУПКА, и, ж. Зменш.-пестл. до халупа. Крива, похилена халупка, з чорною стріхою і білими стінами, стояла поміж закинутих.. осель (Коцюб., II, 1955, 10); В невеличкій халупці при стайнях містився центр охорони - щось на манер караульного приміщення (Сміл., Зустрічі, 1936, 218); У нього лежать сотні тюбиків фарб. Свій заробіток він залишає в магазині, вишукуючи нових кольорів, і в низькій халупці теслі, що робить йому рами до полотен (Ю. Янов., І, 1958, 133).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | халупка | халупки |
Родовий | халупки | халупок |
Давальний | халупці | халупкам |
Знахідний | халупку | халупки |
Орудний | халупкою | халупками |
Місцевий | на/у халупці | на/у халупках |
Кличний | халупко | халупки |