хохітва
ХОХІТВА, и, ж. Те саме, що стрепет. Обачні дрохви голови звели, В траву хохітви залягли лякливі: Чи не стрільці, бува, оце найшли? (Рильський, III, 1961, 68); // збірн. Стрепети. Високо, під ясним небом, в'ються орли, хмарою літають дрохви, журавлі, хохітва (Стор., І, 1957, 333); [Олексій:] Поїду і я на полювання, хохітви сила проявилась на наших степах (Кроп., V, 1959, 548).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | хохітва | хохітви |
Родовий | хохітви | хохітв |
Давальний | хохітві | хохітвам |
Знахідний | хохітву | хохітви |
Орудний | хохітвою | хохітвами |
Місцевий | на/у хохітві | на/у хохітвах |
Кличний | хохітво | хохітви |