циганчатко
ЦИГАНЧАТКО, а, с. Зменш.-пестл. до циганча. *У порівн. Він [коваль] усміхнувся до хлопця біля горна, хитнув з батьківською ласкою головою на нього, замурзаного, як циганчатко (Головко, II, 1957, 15).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | циганчатко | циганчатка |
Родовий | циганчатка | циганчаток |
Давальний | циганчаткові, циганчатку | циганчаткам |
Знахідний | циганчатко | циганчаток |
Орудний | циганчатком | циганчатками |
Місцевий | на/у циганчатку | на/у циганчатках |
Кличний | циганчатку | циганчатка |