цяткований
ЦЯТКОВАНИЙ, а, е, розм. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до цяткувати. Краєчком царини бігла кучерява мережка сріблистої лозини, цяткована зрідка рясними пучками горобини (Козл., Мандрівники, 1946, 14); Молоді верховинці вдягали кептарі й підтягали цятковані сріблом та міддю широкі череси, наче збиралися в дорогу (Перв., Невигадане життя, 1958, 260).
2. у знач. прикм. Покритий цятками, в цятках; плямистий; // Прикрашений, оздоблений цятками. Ледве протоптаною на кучерявій тендітній травиці стежкою понад глибоким яром простував [Ахмет] до цяткованих високих дубових воріт (Досв., Гюлле, 1961, 41).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | цяткований | цяткована | цятковане | цятковані |
Родовий | цяткованого | цяткованої | цяткованого | цяткованих |
Давальний | цяткованому | цяткованій | цяткованому | цяткованим |
Знахідний | цяткований, цяткованого | цятковану | цятковане | цятковані, цяткованих |
Орудний | цяткованим | цяткованою | цяткованим | цяткованими |
Місцевий | на/у цяткованому, цяткованім | на/у цяткованій | на/у цяткованому, цяткованім | на/у цяткованих |