чорногуз
ЧОРНОГУЗ, а, ч. Те саме, що лелека. - А он чорногуз який ходить! .. От якби рушниця оце! (Тесл., З книги життя, 1949, 112); У небі над селом кружляли з клекотом чорногузи (Томч., Жменяки, 1964, 154); Біля крайньої хати, на старій вербі, чорніло величезне, мов решето, гніздо чорногузів (Цюпа, Краяни, 1971, 76); *У порівн. Він наче бачить - громадять сіно. Пан походжає, як чорногуз. Нагнувся, ткнув в покіс носом. - Добре сінце, прошу пана? - Як золото чисте... (Коцюб., II, 1955, 63).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | чорногуз | чорногузи |
Родовий | чорногуза | чорногузів |
Давальний | чорногузові, чорногузу | чорногузам |
Знахідний | чорногуза | чорногузів |
Орудний | чорногузом | чорногузами |
Місцевий | на/у чорногузі, чорногузові | на/у чорногузах |
Кличний | чорногузе | чорногузи |