шантажист
ШАНТАЖИСТ, а, ч. Той, хто вдається до шантажу, вимагає чого-небудь шантажем. Суліман довго не міг пригадати, кого вона могла називати "Робертом". Нарешті пригадав. Був то офіцерина [офіцер], пияк, морфініст і шантажист, якому він колись позичав гроші під проценти (Вільде, Сестри.., 1958, 360); Я ніколи не був шантажистом, Паразитом, хвальком, брехуном (Олесь, Вибр., 1958, 318).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | шантажист | шантажисти |
Родовий | шантажиста | шантажистів |
Давальний | шантажистові, шантажисту | шантажистам |
Знахідний | шантажиста | шантажистів |
Орудний | шантажистом | шантажистами |
Місцевий | на/у шантажисті, шантажистові | на/у шантажистах |
Кличний | шантажисте | шантажисти |