швидкомовка
ШВИДКОМОВКА, и, ж. 1. Швидке, поспішне мовлення. Тракторист і сам спробував заговорити польською мовою, ..але дуже скоро йому забракло слів, він засміявся і посипав звичною швидкомовкою (Жур., До них іде.., 1952, 41); З вуличного гучномовця долинала азартна швидкомовка футбольного коментатора (Наука.., 7, 1966, 50).
2. Жартівливий жанр народної творчості - вигадана фраза з набором важких для вимови звуків, яку слід проказати швидко, без запинки.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | швидкомовка | швидкомовки |
Родовий | швидкомовки | швидкомовок |
Давальний | швидкомовці | швидкомовкам |
Знахідний | швидкомовку | швидкомовки |
Орудний | швидкомовкою | швидкомовками |
Місцевий | на/у швидкомовці | на/у швидкомовках |
Кличний | швидкомовко | швидкомовки |