ЩОМИТІ, присл. Кожної миті. Унизу Кирило Сидоренко раптом швидко зняв одяг і підійшов до самісінької скелі, щомиті готовий стрибнути у воду (Собко, Звич. життя, 1957, 7); Розпоряджаючись, він стояв уже під самим світлом, де його щомиті могло скосити бандитською кулею (Гончар, II, 1959, 170).