інструментарій
ІНСТРУМЕНТАРІЙ, ю, ч., збірн., спец. 1. Набір інструментів (у 1, 2 знач.), що застосовується в якій-небудь спеціальності. Блискучий лікарський інструментарій на поличках шаф вражав своєю байдужістю до хвороб (Ле, Міжгір'я, 1953, 118); Вона [роз'їзна ремонтна майстерня] обладнана необхідним інструментарієм і.. радіофікована (Гончар, І, 1954, 524).
2. Музичні інструменти. М. В. Лисенко зробив величезний вклад в українську музичну фольклористику також і в галузі дослідження народного інструментарію (Нар. тв. та етн., 6, 1964, 53).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | інструментарій | інструментарії |
Родовий | інструментарію | інструментаріїв |
Давальний | інструментарієві, інструментарію | інструментаріям |
Знахідний | інструментарій | інструментарії |
Орудний | інструментарієм | інструментаріями |
Місцевий | на/у інструментарії | на/у інструментаріях |
Кличний | інструментарію | інструментарії |