історіограф
ІСТОРІОГРАФ, а, ч. 1. Фахівець з історіографії (у 1 знач.). Велика заслуга Франка як історіографа полягала, зокрема, в тому, що він вів нещадну боротьбу проти реакційних істориків і соціологів (Ком. Укр., 8, 1966, 61).
2. заст. Історик.- А кого ти знаєш із історіографів.., який зумів би достойно описати, як війська імперії пройдуть по Болгарії..? (Скл., Святослав, 1959, 511).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | історіограф | історіографи |
Родовий | історіографа | історіографів |
Давальний | історіографові, історіографу | історіографам |
Знахідний | історіографа | історіографів |
Орудний | історіографом | історіографами |
Місцевий | на/у історіографі, історіографові | на/у історіографах |
Кличний | історіографе | історіографи |