грошики
ГРОШИКИ, ів, мн., розм. Те саме, що гроші. Дуже не любив [Наум] ні знахурок, ні ворожок, що тільки дурників обдурюють та з них грошики луплять (Кв.-Осн., II, 1956, 82); Цей борг за ним значився й досі, і в душі Трохим Іванович плекав надію, що, може, все якось обійдеться.., а грошики лишаться в нього назавжди (Шиян, Гроза.., 1956, 92).
грошик
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | грошик | грошики |
Родовий | грошика | грошиків |
Давальний | грошикові, грошику | грошикам |
Знахідний | грошик | грошики |
Орудний | грошиком | грошиками |
Місцевий | на/у грошику | на/у грошиках |
Кличний | грошику | грошики |