мондо
МОНДО, невідм., с., яп. Особлива практика, яка застосовується у дзен-буддизмі вчителем для надання учневі певного імпульсу у розумінні суті вчення, досягненні просвітління; зазвичай це вид діалогу, який проводиться у швидкому темпі і складається з питань-відповідей, заснованих на грі слів, каламбурі, алогізмі, з використанням коанів.