гаркавити
ГАРКАВИТИ, влю, виш; мн. гаркавлять; недок. і док. Вимовляти нечітко окремі звуки (найчастіше "р" або "л"). Він трошки гаркавив, але його ламане "р" з домішкою "л" звучало музично приємно (Добр., Ол. солдатики, 1961, 44); На вулиці уже гаркавили сердиті голоси і роз'ярено валували собаки (Стельмах, Вел. рідня, 1951,744).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | гаркавлю | гаркавимо |
2 особа | гаркавиш | гаркавите |
3 особа | гаркавить | гаркавлять |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | гаркавитиму | гаркавитимемо |
2 особа | гаркавитимеш | гаркавитимете |
3 особа | гаркавитиме | гаркавитимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | гаркавив | гаркавили |
Жіночий рід | гаркавила | |
Середній рід | гаркавило | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | гаркавмо | |
2 особа | гаркав | гаркавте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | гаркавлячи | |
Минулий час | гаркавивши |