гашиш
ГАШИШ, у, ч. 1. Наркотичний збудник, який виробляється з індійських конопель.
2. перен. Взагалі щось одурманююче; дурман. - Горстка [емігрантів].. найшла для свого пановання [панування] тисячі дурнів, божевільних, що.. відмалку кормилися не здоровою стравою, а гашишем і опієм, що у нас зветься емігрантською літературою! (Фр., III, 1950, 382); [Острожин:] Так, так, я називаю се гашишем, отой "обмін думок" так званий; отой калейдоскоп вражень, ідей, змагання розуму і почуття, що ми звемо інтелігентним життям (Л. Укр., II, 1951, 83).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | гашиш | гашиші |
Родовий | гашишу | гашишів |
Давальний | гашишеві, гашишу | гашишам |
Знахідний | гашиш | гашиші |
Орудний | гашишем | гашишами |
Місцевий | на/у гашиші, гашишу, гашишеві | на/у гашишах |
Кличний | гашишу | гашиші |