гекатомба
ГЕКАТОМБА, и, ж. 1. Іст. У стародавніх греків - жертва богам; пожертвування. Три гекатомби: з волів, і з кізлят, і з овець тонкорунних, Три щирозлоті миски і дванадцять триніжків спижевих - Дар королівський у храм світодержця Зевеса (Фр., XIII, 1954, 316); [Гелен:] Можна ще одвернути гнів, офірувавши для бога пишну гекатомбу з білих волів, що не були ще під ярмом (Л. Укр., II, 1951, 299).
2. перен. Жорстоке і безглузде знищення великої кількості людей.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | гекатомба | гекатомби |
Родовий | гекатомби | гекатомб |
Давальний | гекатомбі | гекатомбам |
Знахідний | гекатомбу | гекатомби |
Орудний | гекатомбою | гекатомбами |
Місцевий | на/у гекатомбі | на/у гекатомбах |
Кличний | гекатомбо | гекатомби |