гети
ГЕТИ, -ів, мн. Стародавні племена фракійського походження, споріднені з даками, що у V ст. до н. е. жили на півночі Балканського півострова та пониззі Дунаю; з середини I ст. до н. е. до початку II ст. н.е., об'єднавшись з даками в одну державу, вели війни з Римською державою, які закінчились поразкою гетів і включенням їхніх земель до складу римської провінції Дакія.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | гети | |
Родовий | гетів | |
Давальний | гетам | |
Знахідний | гети | |
Орудний | гетами | |
Місцевий | на/у гетах | |
Кличний | гети |