гнобити
ГНОБИТИ, гноблю, гнобиш; мн. гноблять; недок., нерех. 1. Жорстоко пригнічувати, не давати вільно жити; експлуатувати. І кріпосництво і капіталізм гноблять робітника і прагнуть вдержати його в темноті (Ленін, 20, 1950, 342); Нам сталий мир з народами тримати, і щоб ніхто нікого не гнобив! (Тич., II, 1957, 255).
2. перен., рідко. Те саме, що гнітити 2. «Дурні думки», як він називав їх, «дурні питання», на які він не вміє дати відповіді, починають мучити його, заколочувати спокій, гнобити серце й мозок (Коцюб., І, 1955, 97).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | гноблю | гнобимо |
2 особа | гнобиш | гнобите |
3 особа | гнобить | гноблять |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | гнобитиму | гнобитимемо |
2 особа | гнобитимеш | гнобитимете |
3 особа | гнобитиме | гнобитимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | гнобив | гнобили |
Жіночий рід | гнобила | |
Середній рід | гнобило | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | гнобімо | |
2 особа | гноби | гнобіть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | гноблячи | |
Минулий час | гнобивши |