гомілетика
ГОМІЛЕТИКА, и, ж., заст. 1. Частина риторики, що викладає правила побудови церковної проповіді. Глибоку відразу викликає в нього сама згадка про гомілетики, практики, догматики, дидактики та інші семінарські предмети, якими стільки років він повинен був сушити собі голову (Поезія.., 1956, 16).
2. Те саме, що риторика 2. Не дайте блідому Гамлетику Сховати між фраз і між поз Двоязику його гомілетику, Його роздвоєнський психоз (Бажан, І, 1946, 194).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | гомілетика | гомілетики |
Родовий | гомілетики | гомілетик |
Давальний | гомілетиці | гомілетикам |
Знахідний | гомілетику | гомілетики |
Орудний | гомілетикою | гомілетиками |
Місцевий | на/у гомілетиці | на/у гомілетиках |
Кличний | гомілетико | гомілетики |