гоніт
ГОНІТ, -у, ч. Запалення колінного суглоба; гоніт, як і інші артрити, виникає внаслідок проникнення інфекції у суглоб або через кров, або з уражених сусідніх тканин, або безпосередньо (наприклад, з рани, що сполучається з суглобом); розрізняють гострі та хронічні гоніти; при гострому гоніті у порожнині суглоба накопичується випіт (серозний, гнійний, фіброзний та ін. ); з'являються болі та почервоніння шкіри над суглобом; підвищується температура тіла; хронічні гоніти розвиваються з гострого або ж відразу набувають тривалого перебігу (наприклад, туберкульозний, сифілітичний та ін.).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | гоніт | гоніти |
Родовий | гоніту | гонітів |
Давальний | гонітові, гоніту | гонітам |
Знахідний | гоніт | гоніти |
Орудний | гонітом | гонітами |
Місцевий | на/у гоніті | на/у гонітах |
Кличний | гоніте | гоніти |