гранатник
ГРАНАТНИК, -а, ч. Рід деревних або кущових рослин; поширені переважно в Середній та Південній Азії; культивують у субтропічних районах; плоди (велика багатонасінна ягода) споживають свіжими і переробленими.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | гранатник | гранатники |
Родовий | гранатника | гранатників |
Давальний | гранатникові, гранатнику | гранатникам |
Знахідний | гранатник | гранатники |
Орудний | гранатником | гранатниками |
Місцевий | на/у гранатнику | на/у гранатниках |
Кличний | гранатнику | гранатники |