мальовничість
МАЛЬОВНИЧІСТЬ, чості, ж. Абстр. ім. до мальовничий. Полиск оголених скель, барвисті яруси лісів, гірські виселки з вузькими й високими, як тереми, дерев'яними будинками трансільванців - все поєднувалось у картину, що вражала своєю казковою мальовничістю (Гончар, III, 1959, 173); Змальовуючи картини природи, письменник [П. Мирний] засобом порівнянь досягає великої їх мальовничості (Укр. літ., 9, 1957, 58).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | мальовничість | мальовничості |
Родовий | мальовничості, мальовничости | мальовничостей |
Давальний | мальовничості | мальовничостям |
Знахідний | мальовничість | мальовничості |
Орудний | мальовничістю | мальовничостями |
Місцевий | на/у мальовничості | на/у мальовничостях |
Кличний | мальовничосте | мальовничості |