марнуватися
МАРНУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок. 1. Даремно, без користі губити життя, силу тощо. Не шкода б було, якби витрачував сили на роботу, потрібну для нас, а то марнуюсь тільки на те, щоб було що їсти родині (Коцюб., III, 1956, 369); Тепер уже настала для них гірка година. Батько до нестями марнувався, мати їла себе, свого чоловіка й дітей (Круш., Буденний хліб.., 1960, 39); // Витрачатися без користі. Тут писати не випадає, бо все треба то над водою сидіти, то в воду йти, то по горах блукати, а там, дивись, то втомишся, то світла, паперу чи ще чого бракує, та отак час і марнується (Л. Укр., V, 1956, 152); // Пропадати, не знаходячи застосування. Артем сів на дубки.. Ще до війни вивіз їх з лісу на новий хлів, а зараз марнувались (Гжицький, Чорне озеро, 1961, 40); [Паранька:] Сила, кажеш. А що ж сила, як вона марнується без ужитку?.. (Мик., І, 1957, 55); На тебе я дивлюся сумовитий: Який багатий скарб чуття й любові Марнується розтоптаний, розбитий! (Фр., XI, 1952, 296).
2. Пас. до марнувати. - Навіщо така розкіш, така пишнота? Скільки-то грошей марнується на ту розкіш! (Н.-Лев., IV, 1956, 26).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | марнуюся | марнуємося |
2 особа | марнуєшся | марнуєтеся |
3 особа | марнується | марнуються |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | марнуватимуся | марнуватимемося |
2 особа | марнуватимешся | марнуватиметеся |
3 особа | марнуватиметься | марнуватимуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | марнувався | марнувалися |
Жіночий рід | марнувалася | |
Середній рід | марнувалося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | марнуймося | |
2 особа | марнуйся | марнуйтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | марнуючись | |
Минулий час | марнувавшись |