матюк
МАТЮК, а, ч., розм. Вульгарна лайка (звичайно з образливо вжитим словом мати). Через мить вода вирвала.. у нього люльку із зубів і змила з голови бриля. - Переймай! - загорланив він, вигрібаючись із води, кленучи дідів, прадідів і прапращурів таким матюком, що аж верби поприщулялися (Тют., Вир, 1964, 227).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | матюк | матюки |
Родовий | матюка | матюків |
Давальний | матюкові, матюку | матюкам |
Знахідний | матюк | матюки |
Орудний | матюком | матюками |
Місцевий | на/у матюку | на/у матюках |
Кличний | матюку | матюки |