метикуватість
МЕТИКУВАТІСТЬ, тості, ж., розм. Властивість за знач. метикуватий. Кожен намагався згадати чи вигадати.. якийсь аналогічний випадок, що малював би проникливість, метикуватість, дійшлість та нахабство газетного кореспондента (Смолич, І, 1958, 328).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | метикуватість | метикуватості |
Родовий | метикуватості, метикуватости | метикуватостей |
Давальний | метикуватості | метикуватостям |
Знахідний | метикуватість | метикуватості |
Орудний | метикуватістю | метикуватостями |
Місцевий | на/у метикуватості | на/у метикуватостях |
Кличний | метикуватосте | метикуватості |