меткість
МЕТКІСТЬ, кості, ж. Властивість за знач. меткий. Балута - рахівник - з юнацькою меткістю плигнув у напівтемний куток млина і там розтанув у темряві (Кир., Вибр., 1960, 292); З незнайомою меткістю Сомова відповідала (Горький, Життя К. Самгіна, перекл. Хуторяна, II, 1952, 92).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | меткість | меткості |
Родовий | меткості, меткости | меткостей |
Давальний | меткості | меткостям |
Знахідний | меткість | меткості |
Орудний | меткістю | меткостями |
Місцевий | на/у меткості | на/у меткостях |
Кличний | меткосте | меткості |