метрополітенівець
МЕТРОПОЛІТЕНІВЕЦЬ, вця, ч. Працівник метрополітену. Вперше в практиці роботи радянських метрополітенів кияни запровадили диспетчерську централізацію, що забезпечило високий клас роботи метрополітенівців (Рад. Укр., 7.XI 1961, 4).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | метрополітенівець | метрополітенівці |
Родовий | метрополітенівця | метрополітенівців |
Давальний | метрополітенівцеві, метрополітенівцю | метрополітенівцям |
Знахідний | метрополітенівця | метрополітенівців |
Орудний | метрополітенівцем | метрополітенівцями |
Місцевий | на/у метрополітенівці | на/у метрополітенівцях |
Кличний | метрополітенівцю | метрополітенівці |