милування
МИЛУВАННЯ, я, с. Дія за знач. милувати. [Овлур:] О княже, в карі й милуванню ти Однаково великий! (Фу., IX, 1952, 304).
МИЛУВАННЯ, я, с. 1. нар.-поет., розм. Дія за знач. милуватися 1. [Настя:] Хоч і довго дожидала, замирала, дожидаючи, а діждалася-таки: і надивилася в його очі чарівні, і наслухалася любих речей, досхочу наслухалася і зазнала милування... (Кроп., V, 1959, 205); Гіркувато пахтів любисток, - гіркий, як і все, що зводить на думку любощі, кохання, милування (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 153).
2. Дія за знач. милуватися 2. Весняною прохолодою і духом терпкої прибережної лози впивалися груди. Над головою дзвеніла пісня жайворонка. Та партизанам було не до милування весною (Шер., В партиз. загонах, 1947, 130); Етнографічне милування, безпредметне оспівування краси природи не мають місця в творах Франка (Іст. укр. літ., І, 1954, 552).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | милування | милування |
Родовий | милування | милувань |
Давальний | милуванню | милуванням |
Знахідний | милування | милування |
Орудний | милуванням | милуваннями |
Місцевий | на/у милуванні | на/у милуваннях |
Кличний | милування | милування |
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | милування | милування |
Родовий | милування | милувань |
Давальний | милуванню | милуванням |
Знахідний | милування | милування |
Орудний | милуванням | милуваннями |
Місцевий | на/у милуванні | на/у милуваннях |
Кличний | милування | милування |