рангоут
РАНГОУТ, у, ч., мор. Сукупність круглих дерев'яних балок і сталевих труб, що становлять частину оснащення судна і призначені для несення вітрил, встановлення сигнальних вогнів, антен, вантажопідйомних пристроїв і т. ін. Вже в сніжний саван сповиті «Восток» і «Мирный». Вкрилися кригою ванти, паруси. Увесь рангоут в крижаному стеклярусі (Довж., Зач. Десна, 1957, 411).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | рангоут | рангоути |
Родовий | рангоуту | рангоутів |
Давальний | рангоутові, рангоуту | рангоутам |
Знахідний | рангоут | рангоути |
Орудний | рангоутом | рангоутами |
Місцевий | на/у рангоуті | на/у рангоутах |
Кличний | рангоуте | рангоути |