ребус
РЕБУС, а, ч. 1. Загадка, в якій слова або фрази, що розгадуються, зображено у вигляді комбінації малюнків з літерами та іншими знаками. Він помітив синка, доньку і дружину - з немовлям на руках, занурених в складні новітні ієрогліфи ребусів (Досв., Вибр., 1959, 387).
2. перен. Що-небудь загадкове, незрозуміле. - Потрібна практика, - говорила Марійка. - Іноді дивишся - хитрюща задача, просто - ребус! (Донч., V, 1957, 436); Не дівчина, а справжнісінький ребус! Хто ж, нарешті, вона така? (Минко, Ясні зорі, 1951, 55).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | ребус | ребуси |
Родовий | ребуса | ребусів |
Давальний | ребусові, ребусу | ребусам |
Знахідний | ребус | ребуси |
Орудний | ребусом | ребусами |
Місцевий | на/у ребусі | на/у ребусах |
Кличний | ребусе | ребуси |