розвереджувати
РОЗВЕРЕДЖУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗВЕРЕДИТИ, джу, диш, док., перех., розм. 1. Викликати, заподіювати біль, торкаючись хворого місця, рани. Обережно, щоб не розвередити свої чиряки, які йому мати намастила олією і пов'язала розірваною сорочкою, Іллюша злазить з печі і проходить з кухні в кімнату (Перв., Невигадане життя, 1958, 139).
2. перен. Викликати, посилювати які-небудь почуття, спогади, бажання. Згадка розвередила неприємні спогади, які ще й досі викликали досаду (Панч, І, 1956, 359).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | розвереджую | розвереджуємо |
2 особа | розвереджуєш | розвереджуєте |
3 особа | розвереджує | розвереджують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | розвереджуватиму | розвереджуватимемо |
2 особа | розвереджуватимеш | розвереджуватимете |
3 особа | розвереджуватиме | розвереджуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | розвереджував | розвереджували |
Жіночий рід | розвереджувала | |
Середній рід | розвереджувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | розвереджуймо | |
2 особа | розвереджуй | розвереджуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | розвереджуючи | |
Минулий час | розвереджувавши |