розвідний
РОЗВІДНИЙ1, відна, відне. 1. Стос. до розводу (у 4 знач.).
2. у знач. ім. розвідний, ного, ч .; розвідна, ної, ж., розм. Людина, яка розірвала шлюб. Ідуть чутки, що Гриня таємно нібито вже обручився з Тамарою-зоотехнічкою, яка живе тепер на становищі розвідної (Гончар, Тронка, 1963, 333).
3. у знач. ім., тільки розвідна, розм. Свідоцтво про розлучення. Тесть уже давав і розвідну, казав, сам добуде, бо дочка нездужа, - так я не схотів (Сл. Гр.).
РОЗВІДНИЙ2, а, е. 1. Який використовується для розведення, розмноження чого-небудь. Розвідні теплиці.
2. Який служить для розподілу чого-небудь. Треба.. почати спорудження розвідних водопроводів і фільтрувальної станції в м. Горлівці (Наука.., 6, 1956, 5).
3. Який має рухомі частини, завдяки чому його можна розводити, розсувати. Через Дніпро було перекинуто розвідний дерев'яний міст (Дмит., Розлука, 1957, 185).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | розвідний | розвідна | розвідне | розвідні |
Родовий | розвідного | розвідної | розвідного | розвідних |
Давальний | розвідному | розвідній | розвідному | розвідним |
Знахідний | розвідний, розвідного | розвідну | розвідне | розвідні, розвідних |
Орудний | розвідним | розвідною | розвідним | розвідними |
Місцевий | на/у розвідному, розвіднім | на/у розвідній | на/у розвідному, розвіднім | на/у розвідних |