розвідницький
РОЗВІДНИЦЬКИЙ, а, е. Прикм. до розвідник 1-3. Замок висів на дверях - неприступний і загадковий, як розвідницький шифр (Загреб., Спека, 1961, 9); За весь час проклюнулось у нас у відділенні одне справжнє розвідницьке завдання, але його доручили іншим (Мушк., Серце.., 1962, 221); // Власт. розвідникові. - Це дитя має природний розвідницький талант (Бурл., М. Гонта, 1959, 180); Вмивались вони своїм давнім розвідницьким способом: з дерева. Трясли на себе густе, листате гілля, оббризкуючись рясною росою (Гончар, III, 1959, 436).
^ Розвідницька школа - спеціальний заклад, що готує розвідників. Учень розвідницької школи [німецької].. недавно прибув у розпорядження комендатури (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 126).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | розвідницький | розвідницька | розвідницьке | розвідницькі |
Родовий | розвідницького | розвідницької | розвідницького | розвідницьких |
Давальний | розвідницькому | розвідницькій | розвідницькому | розвідницьким |
Знахідний | розвідницький, розвідницького | розвідницьку | розвідницьке | розвідницькі, розвідницьких |
Орудний | розвідницьким | розвідницькою | розвідницьким | розвідницькими |
Місцевий | на/у розвідницькому, розвідницькім | на/у розвідницькій | на/у розвідницькому, розвідницькім | на/у розвідницьких |