розгвинчуватися
РОЗГВИНЧУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., РОЗГВИНТИТИСЯ, гвинчуся, гвинтишся, док. 1. Роз'єднуватися на частини (про що-небудь згвинчене).
2. перен., розм. Ставати неврівноваженим. - Руки в тебе працьовиті, робочі. Отак би всім починати свою біографію, бо як розгвинтиться котрий замолоду, то вже не скоро схаменеться (Гур., Друзі.., 1959, 139); // Виходити із стану нормального функціонування. - Був [Сиволап] оце в мене. Зовсім нерви розгвинтилися в людини (Ткач, Плем'я.., 1961, 36).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | розгвинчуюся | розгвинчуємося |
2 особа | розгвинчуєшся | розгвинчуєтеся |
3 особа | розгвинчується | розгвинчуються |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | розгвинчуватимуся | розгвинчуватимемося |
2 особа | розгвинчуватимешся | розгвинчуватиметеся |
3 особа | розгвинчуватиметься | розгвинчуватимуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | розгвинчувався | розгвинчувалися |
Жіночий рід | розгвинчувалася | |
Середній рід | розгвинчувалося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | розгвинчуймося | |
2 особа | розгвинчуйся | розгвинчуйтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | розгвинчуючись | |
Минулий час | розгвинчувавшись |
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | розгвинчуюся | розгвинчуємося |
2 особа | розгвинчуєшся | розгвинчуєтеся |
3 особа | розгвинчується | розгвинчуються |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | розгвинчуватимуся | розгвинчуватимемося |
2 особа | розгвинчуватимешся | розгвинчуватиметеся |
3 особа | розгвинчуватиметься | розгвинчуватимуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | розгвинчувався | розгвинчувалися |
Жіночий рід | розгвинчувалася | |
Середній рід | розгвинчувалося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | розгвинчуймося | |
2 особа | розгвинчуйся | розгвинчуйтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | розгвинчуючись | |
Минулий час | розгвинчувавшись |