розкльовувати
РОЗКЛЬОВУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗКЛЮВАТИ, юю, юєш, док., перех. 1. Клюючи, поїдати, розтягувати що-небудь. Горобці розкльовували паруючу купу гною (Тют., Вир, 1964, 134); *Образно. Птиця тут чорна розкльовує місячне сяйво, вимиває ним свої крила (Стельмах, II, 1962, 68).
2. Розбивати, пошкоджувати кого-, що-небудь дзьобом. Півні, зачувши весняне привілля, в ревнивім осатанінні розкльовували один одному до червоної юшки шишкасті гребені (Тют., Вир, 1964, 181); Не вгадали [ченці], що вилетить Орел із-за хмари Замість гуся і розклює Високу тіару (Шевч., І, 1963, 269).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | розкльовую | розкльовуємо |
2 особа | розкльовуєш | розкльовуєте |
3 особа | розкльовує | розкльовують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | розкльовуватиму | розкльовуватимемо |
2 особа | розкльовуватимеш | розкльовуватимете |
3 особа | розкльовуватиме | розкльовуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | розкльовував | розкльовували |
Жіночий рід | розкльовувала | |
Середній рід | розкльовувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | розкльовуймо | |
2 особа | розкльовуй | розкльовуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | розкльовуючи | |
Минулий час | розкльовувавши |