розкльошований
РОЗКЛЬОШОВАНИЙ, а, е. Те саме, що розкльошений. Пройшлася [Уляна] сюди й туди по доріжці, розвіваючи розкльошовану спідницю (Логв., Літа.., 1960, 114).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | розкльошований | розкльошована | розкльошоване | розкльошовані |
Родовий | розкльошованого | розкльошованої | розкльошованого | розкльошованих |
Давальний | розкльошованому | розкльошованій | розкльошованому | розкльошованим |
Знахідний | розкльошований, розкльошованого | розкльошовану | розкльошоване | розкльошовані, розкльошованих |
Орудний | розкльошованим | розкльошованою | розкльошованим | розкльошованими |
Місцевий | на/у розкльошованому, розкльошованім | на/у розкльошованій | на/у розкльошованому, розкльошованім | на/у розкльошованих |