розкосина
РОЗКОСИНА, и, ж. 1. Косий розріз очей. Малий [Гаркуша], але бравий: манишка на всі груди, сивий смушок на голові, очі з хижуватими розкосинами (Гончар, Таврія, 1952, 34).
2. Те саме, що косоокість. З саней зіскочив молодий червоноармієць у сірій шинелі, в будьонівці. Погляд його чорних, з ледь помітною розкосиною очей палав гнівом (Збан., Сеспель, 1961, 305).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | розкосина | розкосини |
Родовий | розкосини | розкосин |
Давальний | розкосині | розкосинам |
Знахідний | розкосину | розкосини |
Орудний | розкосиною | розкосинами |
Місцевий | на/у розкосині | на/у розкосинах |
Кличний | розкосино | розкосини |